14 чемпіонство, Київ

Визит к дорогой и любимой тете все откладывался. Английский сам себя учить не хотел, время шло, деньги заканчивались. Надо было что-то предпринять. Сёдня, кстати, в аск вопрос пришел: какой Вы человек - спонтанный или планируете свои действия? Вот в очередной раз понял, что люблю по плану, но получается лучше "решил - поехал".

Теремки 2 - форева:333 Увидел мою мечту - поле с искусственным покрытием и освещением, которое видно из всех окон близлежащих домов. Повезло целому кварталу пацанов:D

Прогулявся по Майдану. Висновок - треба вчитися фотографувати навіть з телефону

Перший раз побачив білет за "десятку":

Сидів на своєму місці, але потім зрозумів, шо "кіна не буде" і затопав до ультри. А заряди тре було ще підучити...

Ось так виглядав 14 чемпіонський матч Динамо:

Гра ніяка, але Віда забиває завжди коли треба і нічого не виходить у всієї команди. По переможному голу ШД і Дніпру: совпадение - не думаю

Або ось - традиційне:

Пам'яті Пола Уокера...

Трохи наскучила рутина...Поки соображав чим би зайнятись, аби лиш не навчанням, яке порядком набридло, намалювався Саня і довів просто істину: перш за все, про свої плани треба розповідати або одразу ж запрошувати найближчих. Вот за шо я його і люблю:)
Сказано - зроблено; і ось ми вже в Мультиплексі. "А сеанс тільки на 20.40", - ошарашують на касі. Отримавши свою порцію розчарування (замість вказаних на сайті 25, виклали по 40). Ах, да, маленький hint для таких, як ми - всі ціни різняться залежно від дня, часу, і врешті, самого фільму. Але фішка в тому, народ, шо у нашому випадку, розклад був такий:
звичайні місця - 40 грн
SuperLux - 40 грн,
і тут Саня такий: ну, ми ж не які лохі! Хто ж бере звичайні, якшо козирні коштують так само???
Короч, завалюємось ми туди. Крісла як крісла - весь комфорт. Особисто я вже був радий і цьому. Але ж збоку є цікаві кнопки. Як не натиснути? "Легким движением руки кресло превращается в... суперудобную ортопедическую кровать!" Шквал аплодисментов, трибуны ревут и мы устраиваемся поудобней. Коротко аннотация.
Думав, що більше нічого витиснути не можна вже було після 6 шедеврів. Але, виявляється, головне - додати Стетхема і він усьо порішає. Американські спецефекти, звичайно, зіграли свою роль - як залишитися беземоційним, коли Уокер (може, вже і його брат) біжить по падаючому в прірву броньовику, стрибає і тільки спойлер вчасно поданого спорткара рятує його. Пейзажі не підвели, а от саунди - не бестові, имхо. Ну, і звичайно червона нитка :"У мене немає друзів. У мене є сім'я".
Всім таких друзів. Таких як у мене і таких, як у фільмі
Salut mi familiae!

У переддень...

Маємо про кого турбуватись. Нова шмотка, пропущений у кінотеатрі фільм, незіграний раунд у "Доті" - це все нам буде пробачено. Якщо бабуся лишній раз просить прийти до неї - не грай сильно розумного, не питай навіщо. Їй просто буде приємно посидіти навіть мовчки з тобою. Святі люди знаходяться не десь далеко - ми ними оточені. Завдяки ним нам багато чого вдається, ми чимало вміємо і знаємо. 5 хвилин із братом, який розповідає тобі про свою першу симпатію чи сестрою, яка ділиться враженнями з приводу нової ляльки - це момент життя. І цього пропуску ніхто з нас самих не простить собі, не дай Боже, що. Цінуймо тих, хто у нас вже є - це ті, хто погодився провести своє життя разом із, часом, неврівноваженими, "засебеневідповідаючими" людьми. І попросив за це рівно "0" умовних одиниць.

Великий день настає. Зустріньте з сім'єю, відпочиньте душею. Адже ці люди першими прийняли вас таким, яким ви були...

Стань дебілом правильно

Чому, йдучи по вулиці, я посміхаюсь?
Це німе питання читається в кожному другому обличчі, яке йде, точніше, тягне свої кості мені назустріч. Отже, гайд для варених раків із фізіономією протухлих бичків у томаті:

Тому, що я - ненормальний!

Хто така нормальна людина? І взагалі - що означає слово "нормальний"? Нормальний - це той, хто п'є чашку кави/чаю зранку, щоразу цілує дружину і чинно, за розкладом ходить на роботу/в універ/школу. Той, хто одягає сіренький буденний костюм і не випендрюється дорогими "оксфордами", задовольняючись випускними туфлями, купленими ще мамою. Той, хто, відпрацювавши день, прямує додому з почуттям виконаного обов'язку, задоволено всміхаючись...ні, не так - задоволено морщачи губи. Нормальна людина не псує настрій(і повітря) оточуючим, охоче сміється із жартів колег, нікому не нав'язує своєї думки з приводу вчорашнього футбольного матчу. От про такого Колю, наприклад, одногрупники скажуть: "О, Колян норм пацан. Шарить тєму і не ведеться на шнягу"(гы-гы). 

Чому вони так кажуть?

Бо оцей середньостатистичний Коля відповідає їхнім вимогам. Він не виходить за рамки їхніх очікувань і побажань. Люди без інтересів і різнокольорових смуг в житті звикли бачити таких, як вони. А от до т.зв. "інших" - таких, що на життя дивляться широко відкритими дитячими очима і роблять атмосферу нестандартною - вони просто знизують плечима. Але це найменший протест

Натовп спалив Джордано Бруно, розп'яв Ісуса Христа, обзивав божевільним да Вінчі ... ТА ХІБА ТІЛЬКИ ЇХ?

А тепер включаємо свідомість умніка 21-го сторіччя: "навіщо вони так із ним? він же не зробив нічого поганого, він зцілював прокаженних, допомагав, творив чудеса, проповідував. Він не мав за що бути покараним" (не пишу про Бруно і да Вінчі просто тому, що погано знаю їхні біографії). Але оцей наш прогрес і сучасне мислення не дають нам зрозуміти простого - його убили, бо він відрізнявся. Він казав: ударили по правій - підстав ліву. Це настільки йшло у розріз із типом того світогляду, що ніхто не знав, як на це слід реагувати. Більшість не могла зрозуміти цих ідей. Що ти робиш, коли не можеш чогось зрозуміти? Правильно - лягаєш спати:)
Шкрябаючи цю статтю я раптово зрозумів зміст вислову "трахни нормальность". Шось у цьому є.
P.S. Посміхайтесь частіше:_)

Сто одежек без застежек или как не стать рабом шопоголизма

Не важливо, що на людині одягнуто. Ну от так - не важливо і все. Я чимало зависав по всяких пабліках у Вк, типу "Мужской журнал", "Мen's style" и иже с ними, що дійшов до висновку, що  поради ці реально можуть бути корисними чоловікам під 30, які вже мають блискучу кар'єру і заробляють ніяк не менше 10 000 грн/місяць(спочатку хотів вказати у доларах :D). Студент, нехай і зі стипендією, 95% усього, що там рекламується не може собі дозволити. Але виглядати стильно і красиво хочеться усім. Часто на останні гроші людина купує омріяний світшот, але зостається без копійки. (Але ж зате мені є тепер у чому в універ/клубєшнік сходити!***)Ні в якому разі не подумайте, що я не люблю дійсно брендових речей чи зневажаю людей, які зі смаком одягаються, навпаки - я їх поважаю за відчуття стилю, яке в них є. Просто іноді бачу як одна й та ж людина до своїх 2, скажімо, одногрупників, ставиться неоднаково. Не можу сказати, що я the best у психології людини, але деякі речі може помітити навіть дитина. Свій невеликий життєвий досвід вже допоміг сформулювати одне правило:

Не судити людину лише по одягу

і справа не в прописних істинах( "під вбогим дрантям чоловіка було заховане велике, добре серце" - бла-бла-бла), а в нас самих. Встречают, может, и по одёжке, але проводжати треба по розуму ж. 

Мої друзі - це найбільш неможливий мікс. Дехто одягається просто скромно, дехто дійсно гарно. А когось із них програма "Модный приговор" розстріляла б. Але, дякуючи Богу, маю достатньо розуму, щоб цінувати їх за зовсім інші якості, які зараз просто "уходят в небытие": доброту, уміння вислухати. Вони,залишаючись собою, вміють не подавити твою індивідуальність.

Mens sana in corpore sana або Ну-с, приступим!

Я - Богдан

Я - студент ЖДУ

Це - щось на зразок мого щоденника, де я ділюсь враженями, думками, часом дискутую сам із собою на різні теми. Не передбачаю, що хтось зацікавиться моїм блогом, але, як кажуть, "чем черт не шутит"...

Баня - це найтепліше місце в світі після власного ліжка. Чоловіча половина людства зрозуміє мене краще. Щотижня середньостатистичний Homo sapiens має виділяти хоча б 2 години на те, щоб дослухатися до свого тіла, ИМХО. Я вже не кажу про лаконічні, але й місткі, суто чоловічі розмови і більярд+дартсчаймасаж - яка баня на що багата.(Попутно прочитав лекцію на прохання друзів по недавно купленій книзі видатного вітчизняного педагога А.С.Макаренка "Педагогическая поэма")

До речі, хто там бажає душевного спокою... Це одне з найкращих місць, де можна дійсно "достичь нирваны" і на мить відчути себе Буддою. Сьогодні знову кайфонув, дякуючи хлопцям і, звичайно ж, маестро Сєрьозі, який, власне, і відкрив для мене баню, як таку. Є лиша одна складність із новачками - поки вони один раз не спробують, вони не зрозуміють всю прєлєсть, як-то кажуть. 

Вообщєм, хто ще не знайомий з таким привілеєм життя - підіймаємо кості з-під ноутів, берем друзів за компашку і починаємо духовно відпочивати:)

P.S.з маестро Серьогою

P.S.S.останнім часом став слухати більше джазу і блюзу. Сподіваюсь,рок вибачить мені цю зраду, але справді став себе краще почувати під Benny Goodman, Jazz Dance Orchestra, Ella Fitzgerald, та інших.